Леґнава

Вікіпедія ruewiki https://rue.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0 MediaWiki 1.39.0-wmf.21 first-letter Медіа Шпеціална Діскузія Хоснователь Діскузія з хоснователём Вікіпедія Діскузія ку Вікіпедії Файл Діскузія ку файлу MediaWiki Діскузія ку MediaWiki Шаблона Діскузія ку шаблонї Поміч Діскузія ку помочі Катеґорія Діскузія ку катеґорії TimedText TimedText talk Модуль Обговорення модуля Гаджет Обсуждение гаджета Определение гаджета Обсуждение определения гаджета Леґнава 0 2719 131441 121112 2022-07-23T09:54:43Z 185.115.37.242 link wikitext text/x-wiki [[Файл:Legnava.jpg|thumb|right]] '''Леґнава''' (по {{язык+sk|Legnava}}) є [[село]] на [[Словеньско|Словеньску]] в [[окрес Стара Любовня|окресї Стара Любовня]]. ==Обывательство== Зложіня обывательства подля народности (2011 р.)<ref>[https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/9c5ad996-02f4-4c1f-b33c-5baba2af317f/Tab_2_Obyvatelstvo_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_narodnosti_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=knLIczO&CVID=knLIczO Народностне зложіня обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.</ref>: *[[Русины]] - 23 (18,4%) *[[Словаци]] - 93 (74,4%) *[[Ромы]] - 4 *[[Росіяне]] - 1 *Нестановлены - 4 [[Русиньскый язык]] за материньскый означіли 39 жытелїв (31,2%)<ref>[https://slovak.statistics.sk/wps/wcm/connect/e285abec-6b1c-46ea-93de-0507fc844183/Tab_5_Obyv_trvalo_byvajuce_v_obciach_SR_podla_materinskeho_jazyka_SODB_2011.pdf?MOD=AJPERES&CVID=kKC5u9T&CVID=kKC5u9T Материньскый язык обывательства подля списованя людей з 2011 р.] (по словеньскы). Штатістічный уряд Словеньской републікы. Одказ перевіреный 2020-08-27.</ref>. == Вызначны родаци і жытелї == * [[Николай Бескид]] - русиньскый історік * [[Йосиф Хромяк]] - русиньскый політік і педаґоґ ==Референції== <references /> == Екстерны одказы == {{Commonscat|Legnava}} {{Окрес Стара Любовня}} {{Русиньскы села на Словеньску}} {{Стыржень}} h8dzzf1yna2mwzutwf7158ap8p0es2b Київска Русь 0 10163 131439 128142 2022-07-23T08:44:20Z 2003:D2:5720:CE3B:98EE:10F3:1C4D:BC57 wikitext text/x-wiki [[Файл:Alex K Kievan Rus..svg|міні]] [[Файл:Kievan Rus en.jpg|thumb|400px|right|Київска Русь в 11. столїтю {{ref-en}}]] '''Київска Русь''' (Київьска Русь) є назва країны, котра в середнім віку (9.-11. столїтю) екзістовала в славяньскім середовищу у выходнїй [[Европа|Европі]]<ref>Диба Юрій [https://www.academia.edu/30994416/Диба_Юрій._Формування_території_Руської_землі_ІХ_-_Х_ст._у_контексті_функціонування_трансєвропейського_торговельного_шляху_Булгар-Київ-Реґенсбурґ Формування території “Руської землі” ІХ - Х ст. у контексті функціонування трансєвропейського торговельного шляху Булгар-Київ-Реґенсбурґ] {{ref-uk}}</ref><ref>Диба Юрій [https://www.academia.edu/31776586/Диба_Юрій._Географія_початкової_русі_за_східними_джерелами_Княжа_доба_історія_і_культура._Львів_Б._в._2016._Вип._10_Святий_Володимир_Великий_1015-2015._С._9_58 Географія початкової русі за східними джерелами]</ref>. Головным містом быв [[Київ|Кыёв]]. Країна перестала екзістувати по [[Татарьскы удары|Татарьскых ударох]] у року 1240. ==Назва== В цїлой добі своёй екзістенції «Київска Русь» была позната яко земля [[Русы|Русів]] (Русь) ([[Старославяньскый язык]]: {{lang|orv|Рѹ́сьскаѧ землѧ}}, [[середновік]]ый [[грецкый язык]]: {{lang|grc|Ῥῶς}}; [[Арабскый язык]]: الروس ''al-Rūs'', новый [[грецкый язык]] {{lang|grc-x-medieval|Ῥωσία}}, старый французскый {{lang|fro|Russie, Rossie}}, латинскый {{lang|la|Russia}}, а од [[XII. стороча]] тыж Ruthenia.<ref>Назаренко А. В.</ref><ref>Magocsi, Paul R. (2010). </ref> Термин «Київска Русь» ({{lang|ru|Ки́евская Русь}}) быв сконштруованый в [[XIX. стороча|XIX. сторочу]] в російскій історіоґрафії, жебы указовати на тогдышный главный город.<ref>Толочко А.П.</ref>{{Clear}} {{Цитат 2|...держава, звана «Київска Русь» (ани ай «Давна Русь») ниґда не екзістовала! Нашы далекы предкы невысловно бы ся зачудовали, учувши таку назву своёй державы, бо называли ю «Руськов землёв», а себе, єй обывательство, зберным «Русь», або каждого поокреме «Русином»| {{Цитат 3|Оріґінал (русс.)|...государство под названием «Киевская Русь»(и даже «Древняя Русь») не существовало никогда! Наши далекие предки были бы несказанно удивлены, услышав такое наименование страны, в которой волей случая им довелось жить, поскольку называли ее «Руской землей»,«Русью», а себя, ее население, собирательным «русь» или каждый отдельно—«русином»|Толочко А.П.: Химера «Киевской Руси»}}}} == Жрідла і одказы== * Magocsi, Paul R. (2010): A History of Ukraine: The Land and Its Peoples. Toronto: University of Toronto Press. {{ISBN| 978-1442610217}}, p. 73. [https://books.google.com.ua/books?id=BNUtdVrw6lIC&pg=PA73&redir_esc=y ] * Назаренко А. В.: Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX—XII вв. — М.: Языки русской культуры, 2001. — 784 с. — {{ISBN| 5-7859-0085-8}}. Сc. 40, 42—45, 49—50. [http://www.bibliorossica.com/book.html?currBookId=3911][https://www.twirpx.com/file/1650563/] * Толочко А.П.: Химера Киевской Руси. //Родина, 1999, вып. 8, сс. 29–33.[https://scholar.google.com/citations?user=62rEKmUAAAAJ&hl=en&oi=sra#d=gs_md_cita-d&u=%2Fcitations%3Fview_op%3Dview_citation%26hl%3Den%26user%3D62rEKmUAAAAJ%26citation_for_view%3D62rEKmUAAAAJ%3AEUQCXRtRnyEC%26tzom%3D-180] == Референції == {{reflist}} [[Катеґорія:Бывшы штаты]] {{Переклад|en|Kievan Rus'|894843380}} 8vj81u50nusqgo4ckcj75sza4piax0r 131440 131439 2022-07-23T09:37:32Z Igor Kercsa 5504 Зрушена верзія 131439 од хоснователя [[Special:Contributions/2003:D2:5720:CE3B:98EE:10F3:1C4D:BC57|2003:D2:5720:CE3B:98EE:10F3:1C4D:B improper politicization ([[User talk:2003:D2:5720:CE3B:98EE:10F3:1C4D:BC57|діскузія]]) wikitext text/x-wiki [[Файл:Kievan Rus en.jpg|thumb|400px|right|{{center|Київска Русь в 11. столїтю {{ref-en}}}}]] '''Київска Русь''' (Київьска Русь) є назва країны, котра в середнім віку (9.-11. столїтю) екзістовала в славяньскім середовищу у выходнїй [[Европа|Европі]]<ref>Диба Юрій [https://www.academia.edu/30994416/Диба_Юрій._Формування_території_Руської_землі_ІХ_-_Х_ст._у_контексті_функціонування_трансєвропейського_торговельного_шляху_Булгар-Київ-Реґенсбурґ Формування території “Руської землі” ІХ - Х ст. у контексті функціонування трансєвропейського торговельного шляху Булгар-Київ-Реґенсбурґ] {{ref-uk}}</ref><ref>Диба Юрій [https://www.academia.edu/31776586/Диба_Юрій._Географія_початкової_русі_за_східними_джерелами_Княжа_доба_історія_і_культура._Львів_Б._в._2016._Вип._10_Святий_Володимир_Великий_1015-2015._С._9_58 Географія початкової русі за східними джерелами]</ref>. Головным містом быв [[Київ|Кыёв]]. Країна перестала екзістувати по [[Татарьскы удары|Татарьскых ударох]] у року 1240. ==Назва== В цїлой добі своёй екзістенції «Київска Русь» была позната яко земля [[Русы|Русів]] (Русь) ([[Старославяньскый язык]]: {{lang|orv|Рѹ́сьскаѧ землѧ}}, [[середновік]]ый [[грецкый язык]]: {{lang|grc|Ῥῶς}}; [[Арабскый язык]]: الروس ''al-Rūs'', новый [[грецкый язык]] {{lang|grc-x-medieval|Ῥωσία}}, старый французскый {{lang|fro|Russie, Rossie}}, латинскый {{lang|la|Russia}}, а од [[XII. стороча]] тыж Ruthenia.<ref>Назаренко А. В.</ref><ref>Magocsi, Paul R. (2010). </ref> Термин «Київска Русь» ({{lang|ru|Ки́евская Русь}}) быв сконштруованый в [[XIX. стороча|XIX. сторочу]] в російскій історіоґрафії, жебы указовати на тогдышный главный город.<ref>Толочко А.П.</ref> {{Clear}} {{Цитат 2|...держава, звана «Київска Русь» (ани ай «Давна Русь») ниґда не екзістовала! Нашы далекы предкы невысловно бы ся зачудовали, учувши таку назву своёй державы, бо называли ю «Руськов землёв», а себе, єй обывательство, зберным «Русь», або каждого поокреме «Русином»| {{Цитат 3|Оріґінал (русс.)|...государство под названием «Киевская Русь»(и даже «Древняя Русь») не существовало никогда! Наши далекие предки были бы несказанно удивлены, услышав такое наименование страны, в которой волей случая им довелось жить, поскольку называли ее «Руской землей»,«Русью», а себя, ее население, собирательным «русь» или каждый отдельно—«русином»|Толочко А.П.: Химера «Киевской Руси»}}}} == Жрідла і одказы== * Magocsi, Paul R. (2010): A History of Ukraine: The Land and Its Peoples. Toronto: University of Toronto Press. {{ISBN| 978-1442610217}}, p. 73. [https://books.google.com.ua/books?id=BNUtdVrw6lIC&pg=PA73&redir_esc=y ] * Назаренко А. В.: Древняя Русь на международных путях: Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX—XII вв. — М.: Языки русской культуры, 2001. — 784 с. — {{ISBN| 5-7859-0085-8}}. Сc. 40, 42—45, 49—50. [http://www.bibliorossica.com/book.html?currBookId=3911][https://www.twirpx.com/file/1650563/] * Толочко А.П.: Химера Киевской Руси. //Родина, 1999, вып. 8, сс. 29–33.[https://scholar.google.com/citations?user=62rEKmUAAAAJ&hl=en&oi=sra#d=gs_md_cita-d&u=%2Fcitations%3Fview_op%3Dview_citation%26hl%3Den%26user%3D62rEKmUAAAAJ%26citation_for_view%3D62rEKmUAAAAJ%3AEUQCXRtRnyEC%26tzom%3D-180] == Референції == {{reflist}}{{Wikify}} [[Катеґорія:Бывшы штаты]] {{Переклад|en|Kievan Rus'|894843380}} h20tbbroelvwht8fomb5dcc8rgpcnz7 Шаблона:Поп2001 10 18200 131442 130454 2022-07-23T10:06:02Z Igor Kercsa 5504 мала оправа wikitext text/x-wiki {{Cite book |author={{#if:{{{автор|}}}|'''{{{автор|}}}'''|'''Иван Поп'''}} |editor=Иван Поп |title=Энциклопедия Подкарпатской Руси |language= |edition= |volume= |chapter={{nowrap|{{{статья}}}}} |quote= |location=Ужгород |publisher={{nowrap|Изд-во В. Падяка, 2001}} |date= |series= |at={{nowrap|{{{позиция}}}}} |isbn=966-7838-23-4 |doi= |url=http://history.org.ua/LiberUA/966-7838-23-4/966-7838-23-4.pdf }}{{ref-ru}}<noinclude> {{Documentation}}</noinclude> in1lwbo9rqgv4rda5fg9bo6b7ky233n Йосиф Хромяк 0 18653 131438 2022-07-22T18:26:17Z Igor Kercsa 5504 нова статья wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя= Йосиф Хромяк |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= |Образчика_подпис= |Чинность= педагог |Уроджѣня= {{Birth date|1887|07|17}} |Мѣсто_роджѣня= [[Леґнава|Легнава]], [[жупа Шариш]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня= {{Death date and age|1937|03|26|1887|07|17}} |Мѣсто_смерти= [[Мукачово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Причина_смерти= }} '''Йосиф Хромяк''', *[[17. юн|17. юна]] [[1887]], [[Леґнава|Легнава]], [[жупа Шариш]], [[Австро-Мадярщина]] – †[[26. марец|26. марца]] [[1937]], [[Мукачово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] — [[педагог]], културный и политичный дѣятель.<ref name="Almasi">Михайло Алмашій</ref><ref name="Pop">Иван Поп</ref><ref name="Kovac">Федір Ковач</ref> Йосиф Хромяк закончив духовну семинарию в [[Пряшов]]ѣ, в Будапештѣ склав квалификачный испыт на званя професора середных школ. Быв професором в духовной семинарии в [[Пряшов]]ѣ (1914–1918). По роспадѣ [[Австро-Мадярщина|Австро-Мадярщины]] активно ся зучастнив на створѣню и роботѣ Руськой Народной Рады в [[Стара Любовня|Старой Любовни]]. Коли выслѣдком саботажа мадярскых урядникох и учительох в Подкарпатской Руси по ей прилучѣню ку [[Чехословакия|Чехословакии]] в краю настав острый недостаток педагогох, Йосифа Xромяка влада Чехословакии поклала директором Мукачовской русской гимназии (1919–1937).<ref name="Pop"/><ref name="Almasi"/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= '''Михайло Алмашій''' |chapter= Хром'як Йосиф |title= //Русинська педагогічна енциклопедія — 304 с |location= Ужгород |publisher= Карпатська Вежа, 2005 |isbn= 966-2674-43-X |at= С. 283 }}{{ref-uk}} * '''Федір Ковач''': Хром'як Йосиф //{{КСРУ|}} С. 364 * {{Поп2001|статья= Хромяк Йосиф |позиция= Сс. 391–392}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1887|1937|Хромяк, Йосиф}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] 1obuuw3dkrptd9o337kqon12np5u2yr 131443 131438 2022-07-23T10:37:53Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя= Йосиф Хромяк |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= |Образчика_подпис= |Чинность= педагог |Уроджѣня= {{Birth date|1887|07|17}} |Мѣсто_роджѣня= [[Леґнава|Легнава]], [[жупа Шариш]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня= {{Death date and age|1937|03|26|1887|07|17}} |Мѣсто_смерти= [[Мукачово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Причина_смерти= }} '''Йосиф Хромяк''', *[[17. юн|17. юна]] [[1887]], [[Леґнава|Легнава]], [[жупа Шариш]], [[Австро-Мадярщина]] – †[[26. марец|26. марца]] [[1937]], [[Мукачово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] — [[педагог]], културный и политичный дѣятель.<ref name="Almasi">Михайло Алмашій</ref><ref name="Pop">Иван Поп</ref><ref name="Kovac">Федір Ковач</ref> Йосиф Хромяк закончив духовну семинарию в [[Пряшов]]ѣ, в Будапештѣ склав квалификачный испыт на званя [[професор]]а середных школ. Быв професором на [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкой]] духовной семинарии в [[Пряшов]]ѣ (1914–1918), де выучовав [[церковнославянскый язык]], церковный и свѣтскый спѣв, церковный обряд.<ref name="Kovac"/> По роспадѣ [[Австро-Мадярщина|Австро-Мадярщины]] активно ся зучастнив на створѣню и роботѣ Руськой Народной Рады в [[Стара Любовня|Старой Любовни]]. Коли выслѣдком саботажа мадярскых урядникох и учительох в Подкарпатской Руси по ей прилучѣню ку [[Чехословакия|Чехословакии]] в краю настав острый недостаток педагогох, Йосифа Xромяка влада Чехословакии поклала директором Мукачовской русской гимназии (1919–1937). на роботу до гимназии закликав вельо педагогох з числа российскых емигрантох, в минулости универзитных професорох.<ref name="Pop"/><ref name="Almasi"/> Быв тыж закладательом Мукачовской учительской семинарии, де довгы рокы выучовав [[Логика|логику]]. == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= '''Михайло Алмашій''' |chapter= Хром'як Йосиф |title= //Русинська педагогічна енциклопедія — 304 с |location= Ужгород |publisher= Карпатська Вежа, 2005 |isbn= 966-2674-43-X |at= С. 283 }}{{ref-uk}} * '''Федір Ковач''': Хром'як Йосиф //{{КСРУ|}} С. 364 * {{Поп2001|статья= Хромяк Йосиф |позиция= Сс. 391–392}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1887|1937|Хромяк, Йосиф}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] fqg0p1fll2z2cmyfu806righslpokm7 131444 131443 2022-07-23T11:11:17Z Igor Kercsa 5504 доповнѣня wikitext text/x-wiki {{Особа |Имя= Йосиф Хромяк |Имя_оригиналне= |Категория_склада= |Образчик= |Образчика_подпис= |Чинность= педагог |Уроджѣня= {{Birth date|1887|07|17}} |Мѣсто_роджѣня= [[Леґнава|Легнава]], [[жупа Шариш]], [[Австро-Мадярщина]] |Упокоеня= {{Death date and age|1937|03|26|1887|07|17}} |Мѣсто_смерти= [[Мукачово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] |Причина_смерти= }} '''Йосиф Хромяк''', *[[17. юн|17. юна]] [[1887]], [[Леґнава|Легнава]], [[жупа Шариш]], [[Австро-Мадярщина]] – †[[26. марец|26. марца]] [[1937]], [[Мукачово]], [[Подкарпатска Русь]], [[Чехословакия]] — [[педагог]], културный и политичный дѣятель.<ref name="Almasi">Михайло Алмашій</ref><ref name="Pop">Иван Поп</ref><ref name="Kovac">Федір Ковач</ref> Йосиф Хромяк закончив духовну семинарию в [[Пряшов]]ѣ, в Будапештѣ склав квалификачный испыт на званя [[професор]]а середных школ. Быв професором на [[Грекокатолицка Церковь|грекокатолицкой]] духовной семинарии в [[Пряшов]]ѣ (1914–1918), де выучовав [[церковнославянскый язык]], церковный и свѣтскый спѣв, церковный обряд.<ref name="Kovac"/> По роспадѣ [[Австро-Мадярщина|Австро-Мадярщины]] активно ся зучастнив на створѣню и роботѣ Руськой Народной Рады в [[Стара Любовня|Старой Любовни]]. Коли выслѣдком саботажа мадярскых урядникох и учительох в Подкарпатской Руси по ей прилучѣню ку [[Чехословакия|Чехословакии]] в краю настав острый недостаток педагогох, Йосифа Xромяка влада Чехословакии поклала директором Мукачовской русской гимназии (1919–1937). Хромяк на роботу до гимназии закликав вельо педагогох з числа [[Российска империя|российскых]] емигрантох, в минулости универзитных професорох.<ref name="Pop"/><ref name="Almasi"/> Быв тыж закладательом Мукачовской учительской семинарии, де довгы рокы выучовав [[Логика|логику]]. Быв добрым организатором позашколной роботы, самообразовных кружкох (научных, музичных, шпортовых). З обох тых школ вышло вельо вызнамных педагогох, сполоченскых дѣятельох, литераторох, диригентох. Быв меджи организаторами и ведучыма «Учительского товарищества». Честный доживотный член «Общества им. Александра Духновича» <ref name="Kovac"/><ref name="Almasi"/> == Жерела и одказы == * {{Cite book |author= '''Михайло Алмашій''' |chapter= Хром'як Йосиф |title= //Русинська педагогічна енциклопедія — 304 с |location= Ужгород |publisher= Карпатська Вежа, 2005 |isbn= 966-2674-43-X |at= С. 283 }}{{ref-uk}} * '''Федір Ковач''': Хром'як Йосиф //{{КСРУ|}} С. 364 * {{Поп2001|статья= Хромяк Йосиф |позиция= Сс. 391–392}} == Референции == {{reflist}} {{Lifetime|1887|1937|Хромяк, Йосиф}} [[Катеґорія:Русиньскы педаґоґы]] hs0ilwlnmcrleje4y6906ytt9ihj4kb